Новини Корупції

«Зачистка в казначействі. Досаєв і Турисбеков шукають викрадачів мільйона»

Наша газета вже повідомляла про скандальний розкраданні мільйона двохсот тисяч доларів з комітету по водним ресурсам. Нагадаємо, злочинці зняли гроші з рахунку комітету в казначействі, перегнали по липовій платіжці на рахунок однієї фірми «Цеснабанке», перевели в готівку та втекли. І як нам стало відомо, за цим фактом міністерство фінансів завершило службову перевірку. За її підсумками кілька посадових осіб, напевно, позбудуться своїх крісел. Питання ж про притягнення до кримінальної відповідальності буде вирішуватися МВС РК після того, як туди надійдуть матеріали мінфінівської перевірки.

Як нам стало відомо, провів свою перевірку в «Цеснабанке» і Національний банк. Як ми вже повідомляли, формально порушень закону при отриманні готівки мільйона двохсот тисяч «зелених» банк не допустив. Хоча і запобіжних заходів не вжив. Втім, як повідомило наше джерело з фінансових кіл, дії банку цілком можна зрозуміти. Адже нині не прийнято задавати зайві питання, коли знімають великі суми, що надходять по платежкам держустанов і національних компаній. Справа в тому, що іноді за такими платежами ховаються стали популярними тіньові схеми. Коротенько, суть їх у тому, що госконтора або нацкомпания переганяє комерційній структурі гроші за нібито надані послуги, відстібаючи невеликий відсоток. І співробітникам банків не резон сунути ніс в такі операції. Тим більше що банк отримує цілком легально — свої відсотки від суми платежу. А у випадку з вкраденими з казначейства грошима їх розмір склав більше десяти тисяч доларів…

Але як би те ні було, стрижень схеми — в казначействі. Адже саме звідти відпливли грошики. Ми вже писали про «людському факторі», тепер пора зупинитися на технічному. Історія з технічним переоснащенням казначейства країни тягнеться аж з 1996 року. Тоді було укладено угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку про позику на реалізацію проекту модернізації у розмірі 15,8 мільйона доларів. Потім в 1998 році постановою уряду додатково виділяється майже 6 мільйонів доларів. Разом загальна сума модернізації казначейства виростає до 22 мільйонів «зелених».

Про серйозні збої нової програми сьогодні говорять фахівці в області інформаційних систем, підтверджують це і клієнти «головної каси» країни. Хоча, по ідеї, автоматизація системи повинна була забезпечити більш високу швидкість операційних процесів, прозорість і підконтрольність руху бюджетних коштів не тільки в центрі, але і у всіх регіонах. Тобто замість пухлих папок з звітами, які потрібно везти з області в головний офіс, тепер потрібно тільки натиснути клавішу «компа» і зайти в потрібний файл. Однак на практиці замість очікуваних економії часу і наднадійність виявлялася маса нестиковок, приводили до постійних збоїв. Доходило до того, що майже кожен місяць, не витримуючи величезний обсяг інформації, система зависала. Чим це обертається для фінансів країни, здогадатися неважко. Замість прозорості створювалася плутанина, зривалися терміни вироблених платежів. Розсьорбувати все «принади» нових казначейських технологій змушені, в першу чергу, численні бухгалтери державних установ, які добрим словом згадують стару надійну систему. Для усунення збоїв всякий раз запрошуються московські фахівці фірми-постачальника, що вимагає додаткових витрат.

На думку вітчизняних програмістів, впроваджена інформаційна система казначейства призначена швидше для обслуговування виробничих корпорацій, але не фінансових інститутів, тим більше такого масштабу, як казначейство цілої держави. Чому міністерство фінансів зробило свій вибір на користь такої дорогої імпортної програми, тоді як існують більш дешеві і пристосовані для нашої фінансової системи програмні продукти, залишається незрозумілим.

Пам’ятається, на стадії впровадження нової програми чиновники мінфіну твердили про багаторівневих ступені захисту автоматизованої системи. Ціну цих заяв ми дізналися після проходження липової платіжки Ольги Вотько. А якщо б не викрали мільйон баксів, і грім не грянув? Нова програма продовжувала б працювати через пень-колоду. Гроші бюджетні, призначені на ці цілі, вона вже «з’їла». Але після скандалу — залунав сигнал SOS. Керівництво мінфіну поставлено перед необхідністю терміново міняти комп’ютерну систему казначейства. І знову питання — у що обійдеться казні черговий виток модернізації? Тепер, можливо, на зміну сверхдорогому буде шукати наддешевий програмний продукт, щоб хоч якось укластися в бюджет.

Зауважимо лише, що впровадження нових інформаційних систем непиратского походження саме по собі досить недешеве задоволення. У 2003 році на супровід інформаційних систем органів міністерства фінансів у бюджеті передбачено близько 3 мільярдів тенге. Це — не рахуючи витрат по іншим відомствам, призначених на ці ж цілі. Ну а який зиск від витрачених мільярдів — питання, що заслуговує особливої уваги з боку незалежних спеціалістів-аудиторів.

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top