Головні новини

З нового року школярів, а також їх батьків будуть карати за буллінг і хуліганство

Вже зовсім скоро в Україні почнуть карати за цькування в школах — Верховна Рада прийняла закон про протидію буллінга.

Злочин і покарання

Над законом працювали 17 нардепів з різних фракцій ВР, а голоси за нього віддали 228 парламентаріїв. Нововведення насамперед стосується фізичного чи морального насильства над школярами, але можуть покарати і за знущання над учителем. Серед основних ознак буллінга депутати виділяють заподіяння психічної або фізичної шкоди, наявність кривдника, жертви і спостерігача, а також систематичність цькування. При цьому каратимуть і в тих випадках, коли жертва відчуває приниження, страх, тривогу або їй доводиться підкорятися інтересам кривдника. Записали в буллінг і соціальну ізоляцію потерпілого — бойкот.

За все це карати будуть гроші — за перший проступок загрожує штраф до 1700 грн. Щоправда, суд може призначити і 40 годин громадських робіт. Якщо ж дитину ображала група школярів або вони роблять це повторно, штраф збільшиться вдвічі. Обсяг громадських робіт теж зросте до 60 годин. У разі, якщо буллер не досяг 16 років, покарання ляже на плечі батьків. Продумали автори закону покарання і для працівників школи, які замовчують цькування. Якщо вчитель чи директор школи не повідомить про правопорушення поліцейським, їх теж оштрафують на 1700 грн.

Слабкі місця

Дитячий психолог Катерина Гольцберг вітає новий закон і сподівається, що він дозволить домогтися для дітей в школах безпеки. Але попереджає: буде ще багато роботи для шкіл і уряду, щоб нові правила почали працювати. Директор київської школи № 148 Сергій Горбачов звертає увагу, що в законі немає однозначного визначення «буллінг», і це відкриває простір для шантажу і маніпуляцій. Експерт Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко називає закон неоднозначним і попереджає: навряд чи він зупинить цькування в школах вже завтра.

«Складно уявити, як притягнути до відповідальності за такий поширений вид цькування, як, наприклад, бойкот. Та й довести, завдяки чиїм конкретно дій було завдано шкоди психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого, складно. Хоча мета закону все ж не карати, а запобігти цькування. і якщо в результаті його існування 20% буллеров (саме стільки не розуміють, що вони завдають шкоди жертві, і вважають цькування просто жартом) зупиняться, то закон вже буде вдалим», — резюмує експерт.

Нардепи: «Педагогів теж ображають»

Нардеп від «БПП» Олександр Співаковський зазначає — за інформацією дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), з буллингом в Україні стикалося близько 67% дітей.

«Найбільш уразливі соромливі, з зразковою поведінкою діти, а також ті, хто в силу життєвих обставин замкнулися в собі. Але зазначу, що часто буллінг підлітків зазнають не тільки діти, але і дорослі — вчителі, технічні працівники та інший персонал, — пояснює він. — буллінг дуже негативно позначається на психічному здоров’ї дитини, залишаючи психологічні травми на все життя. Це в майбутньому може призвести до неспроможності батьків, які в дитинстві зазнали буллингу, будувати повноцінні відносини з іншими людьми і виховувати власних дітей».

Його колега Оксана Білозір, зазначає, що там прописані не тільки штрафи. Тепер школи будуть проводити профілактику, розглядати заяви про випадки буллінга і публікувати на своїх сайтах правила поведінки в школі.

Водночас нагадується, що експерти сумніваються, що штрафи за буллінг допоможуть виправити ситуацію. В світі піддається цькуванню близько 150 млн дітей — кожен другий учень у віці від 13 до 15 років.

«>

26.12.2018
11:24
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top