Головні новини

Є рабство в Україні?

Україна займає 49-у сходинку в рейтингу країн, де процвітає сучасне рабство. Такі дані містяться в Глобальному індексі рабства за 2018 рік, опублікованому на сайті організації.

25 березня відзначався Міжнародний день пам’яті жертв рабства та работоргівлі. Цей день встановлений Генеральною Асамблеєю ООН в 2007 році.

Для сучасної людини рабство залишається в книгах зарубіжних письменників і поемах Шевченка.У виданні Realist розбиралися, чи працює інститут рабства в Україні і як вона виникає.

Раби не ми, раби німі

Україна займає 49-у сходинку в рейтингу країн, де процвітає сучасне рабство. Такі дані містяться в Глобальному індексі рабства за 2018 рік, опублікованому на сайті організації.

За їх даними, в Україні 286 тисяч осіб проживають в рабських умовах, або 6,41 на 1000 осіб. Серед країн Європи та Центральної Азії перше місце займає Туркменістан, Білорусь — на другому місці. Україна опинилася на восьмому, а Росія — на 11. Згідно з даними таблиці по регіонах світу, абсолютна кількість жертв цього явища в Україні становить 301 тисячу. При цьому наголошується, що реакція уряду на ситуацію є середньою по всіх досліджуваних країнах.

На першому місці в Глобальному індексі країн, де представлені всього 167 держав, розмістилася Північна Корея, у якій кожен десятий громадян є потерпілим. Росія в глобальному рейтингу опинилася на 64 місці, тут експерти нарахували 794 тисячі сучасних рабів.

У доповіді визначається сучасне рабство як рабство, а також торгівля людьми, примусова праця, боргова кабала, примусовий або рабська шлюб, а також продаж та експлуатація дітей.

Останній звіт ООН інформує, що у багатьох регіонах світу торговці людьми уникають покарання. Експерти повідомляють, що протягом чотирьох років, з 2014 по 2017 роки, поліція виявила 100 випадків продажу людських органів, найчастіше торгівля людськими органами здійснювалася в країнах Близького Сходу, Північної Африки, Південної Америки, але також і в Європі. Звіт вказує, що з торговцями людьми часто співпрацюють корумповані лікарі, а викрадення людей з метою продажу їхніх органів найчастіше відбуваються в таборах для біженців.

Частіше, ніж викрадення для продажу людських органів, трапляються викрадення людей з метою сексуального використання. Згідно зі звітом ООН, 59% жертв викрадень — це люди, які потрапили в сексуальне рабство. Автори звіту вказують на численні історії сексуальних невільників і невільниць, зокрема, історію сотень езидок з Ірану, викрадених в 2014 році бойовиками, так званого, Ісламської держави. Частини цих жінок вдалося втекти з сексуального рабства, в їх числі була Надія Мурад, минулорічна лауреатка Нобелівської премії миру.

Одну третину всієї кількості жертв викрадень складають люди, яких потім примушують до праці. Найчастіше випадки примусової праці фіксуються на Близькому Сході і в Африці.

За інформацією експертів ООН, вагому роль у злочинній діяльності по торгівлі людьми складають групи, які є сторонами збройних конфліктів, а торгівля людьми є для них джерело прибутку і можливість фінансування своєї діяльності.

Хто стає рабом

Згідно міжнародної класифікації існує більше 5 видів примусової експлуатації людей:

  • трудова;

  • залучення в збройний конфлікт;

  • сексуальна;

  • вилучення органів;

  • примусове жебрацтво

  • та інші.

  • Як не дивно, від рабства найбільше страждають особини чоловічої статі. Крім того, під вплив потрапляє велика кількість дітей, багато з них зникають, а їх подальша доля, на жаль, невідома. Також найбільш схильні до експлуатації люди з середньою освітою та віком від 18 років. Жертвами стають і одружені і неодружені люди.

    У групі ризику перебуває 21% мешканців України, це кожний п’ятий українець. У порівнянні зі світовою статистикою, це дуже високий показник. Експлуатація наших громадян відбувається як в Україні, так і за її межами.

    У 2018 році в Одеській області правоохоронці виявили 94 людини, які працювали на сільськогосподарській плантації абсолютно безкоштовно. Вони жили в неналежних умовах, а їх зміни становили щонайменше 13 годин. Всі постраждалі були з різних регіонів України. Зловмисники забрали у цих людей всі документи. Їх знайшли, коли вже була холодна погода, але теплих речей у працівників не було. Практично 90% потерпілих мали серйозні захворювання. Їм надали всю необхідну допомогу: медичну, матеріальну, психологічну допомогу у відновленні документів.

    Найчастіше, в зону ризику потрапляють люди, у яких виникають матеріальні негаразди або конфлікти у сім’ї. Згідно зі статистикою Міжнародного благодійного фонду «Карітас України», в 2018 році 44 людини отримали статус осіб, постраждалих від торгівлі людьми.

    Останні роки торгівля людьми в Україні вважається масштабним явищем і залишається серйозною проблемою для суспільства.

    «Рабська Донбас» і війна на сході

    У зв’язку з бойовими діями на сході України міжнародна організація K4D (англ. Knowledge, evidence and learning for development) опублікувала доповідь, в якій висловила стурбованість зростаючим рівнем беззаконня на непідконтрольних Україні територіях. З початку 2015 року вивезення жінок різко зріс, що перетворив назад тенденцію кількох попередніх років, коли більшою частиною «живого товару» були чоловіки, яких використовували для підневільної праці, як в Україні, так і в країнах Європи, Центральної Азії та Близького Сходу. Звертається увага, що найбільш вразливою частиною суспільства, яка найбільше страждає від нелегальної торгівлі людьми стали вимушені переселенці.

    В ході під відкритих дебатів Ради безпеки ООН в Нью-Йорку в 2018 році заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця зазначив, що на окупованих територіях Луганської і Донецької областей, де вже три роки триває війна, почастішали випадки торгівлі людьми, а також рабства.

    «Роки російської агресії проти України призвели до збільшення ризиків, пов’язаних з торгівлею людьми в Україні. Ми також бачимо численні випадки торгівлі людьми і примусової праці і навіть рабства в окремих районах Донецької і Луганської областей, які знаходяться поза контролем українського уряду», — зазначив Кислиця.

    Він підкреслив, що Україна підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на протидію та попередження повного спектру порушень прав людини і зловживань в умовах збройних конфліктів та в постконфліктних ситуаціях. Україна виступає за викорінення торгівлі людьми, і боротьба проти цього явища серед пріоритетів діяльності українського уряду в галузі прав людини.

    «Росія є єдиною державою-членом Ради Європи, яка не ратифікувала Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми», — зазначив Кислиця.

    Ксенія Призиглей, опубліковано у виданні Realist

    «>

    27.03.2019
    10:19
    Источник

    Click to comment

    Leave a Reply

    Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

    Популярные новости

    To Top