Головні новини

Там де Беня, там — перемога

Коли два роки тому РНБО фактично легалізував тривала до того моменту майже три місяці блокаду окупованих територій, «аналітики», що сидять на зарплаті у «Метінвесту», обіцяли Україні колапс не тільки в масштабах гірничо-металургійного комплексу, але і всієї економіки. Результат, як це часто в нас буває, перевищив очікування.

Нагадаємо, громадянська акція за припинення транспортного сполучення між Україною та ОРДЛО стартувала 26 грудня 2016 року. Офіційною передумовою для початку блокади активістами залізничних шляхів, що ведуть на Донбас, став занадто активний і не завжди прозорий трафік між окупованою територією і іншою Україною. Через лінію фронту тягли, що непопадя: починаючи від ЗРС для Єнакіївського метзаводу «Метінвесту» і коксівного вугілля плюс металобрухту в зворотному напрямку і закінчуючи товарами подвійного призначення (наприклад, раціями), які бойовикам передавав штаб Ахметова через свої гуманітарні конвої.

Було очевидно, що головним бенефіціаром цієї торгівлі на крові є «Шановний». Його зусилля зі збереження залізничного сполучення між окупованими територіями і решті Україною дозволяли йому зберігати чималу частку впливу як на керівництво «ДНР», так і на процеси, що відбуваються на території «республіки».

Не дивно, що громадянською акцією по блокаді (спочатку — тільки «ДНР») вирішив скористатися «заклятий друг» Ріната Ахметова з життя Ігор Коломойський. У всякому разі, починаючи з лютого 2017 року ахметовські ЗМІ стали практично відкрито звинувачувати Беню в організації та підтримці «акцій громадянської непокори», які ставлять під сумнів монополію української держави на застосування сили».

Боротися з ветеранами та активістами, які стоять в пікетах на основних залізничних магістралях, що ведуть у «ДНР», в СКМ вирішили перевіреними, дідівськими методами. Наприклад, 6 лютого охоронці «Східенерго», що входить в ДТЕК, зображуючи звичайних працівників Курахівської ТЕС, намагалися прорвати блокаду Годин біля Яру. Головним результатом цієї «штовханини» стала смачно відпущена в прямому ефірі одного з телеканалів ляпас тодішньому керівникові поліції Донецької області (а нині — голові кримінальної поліції України) В’ячеславу Аброськину, який аж надто завзято намагався допомогти ахметовським штрейкбрехерам.

Свою лепту у нагнітання ситуації вносили і «метинвестовские» лобісти. Ось один з прикладів їх творчості (березень 2017 року):

В результаті зупинки підприємств на НКТ у «Укрметаллургпроме» бачать наступні наслідки для України в 2017 році:

1. Зниження валютної виручки на $1,5 млрд.

2. Втрата до 45 тис. робочих місць (включаючи транспорт та інші суміжні галузі, у т. ч. близько 37 тис. на НКТ).

3. Недоотримання бюджетом податків в обсязі близько 1,6 млрд від підприємств з НКТ.

4. Зниження перевезень по ж/д на 17 млн тонн і перевалки металопродукції в портах України на 3,5 млн тонн.

У свою чергу блокада ж/д шляхів, що з’єднують Україну з її окупованими територіями Донбасу, вдарить і по підприємствам, що працюють на підконтрольних українських владі територіях, вважають в «Укрметаллургпроме».

В результаті зупинки метпідприємств, які знаходяться на підконтрольній території, за даними асоціації металургів, Україну чекають наступні наслідки:

1. Зниження валютної виручки на $ 2 млрд.

2. Втрата до 29 тис. робочих місць.

3. Недоотримання надходжень до бюджету близько 1,97 млрд грн.

4. Зниження перевезень по ж/д на 12 млн тонн, зниження обсягів перевалок у портах знизиться на 2,8 млн тонн.

За розрахунками «Укрметаллургпрома», сумарні наслідки торгової блокади (з урахуванням зупинки підприємств на НКТ і на підконтрольній території) для України будуть наступними:

Надходження валютної виручки в Україну знизиться на $3,5 млрд, буде втрачено до 75 тис. робочих місць, бюджет недоотримає близько 3,57 млрд грн, перевезення вантажів по залізниці впаде на 29 млн тонн, а перевалка в портах — на 6,3 млн тонн.

В результаті, «Укрметалургпром» прогнозує падіння зайнятості в Маріуполі, Авдіївці, Кривому Розі та Кам’янському, що призведе до зростання соціальної напруги у цих регіонах.

Незважаючи на подібного роду «страшилки», епопея навколо законності блокади завершився 15 березня, коли Петро Порошенко запропонував Раді національної безпеки і оборони повністю припинити вантажне транспортне сполучення з окупованими територіями. За день до цього активісти ОУН закидали київський офіс СКМ камінням і петардами.

В цей же день, 14 березня, в Слов’янську відбувся напад на групу активістів на чолі з лояльними Коломойського нардепом Володимиром Парасюком. Нападників очолював начальник роти поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції у Донецькій області Юрій Голубан. Дуже скоро з’ясувалося, що він брав активну участь у подіях «російської весни» на стороні терористів. Зокрема, ватажок фінансувався Ахметовим батальйону «Схід» Олександр Ходаковський заявив, що Голубан служив у нього до травня 2014 року. Стало очевидно, що назріває суперскандал і Ахметов здався. Здавалося, Беня переміг.

Тим паче, що у відповідь на рішення РНБО України бойовики відібрали у Ахметова контроль над його підприємствами на окупованій території. До кінця 2017 року якось вдавалося лавірувати «Індустріальному союзу Донбасу» (мабуть завдяки тому, що контрольний пакет цієї корпорації належить російському держбанку), але і у нього в підсумку віджали Алчевський меткомбінат. Тепер усім цим господарством керує колишній «младоолігарх» Януковича Сергій Курченко.

Справедливості заради, Росія намагалася компенсувати Ахметову втрату його активів в ОРДЛО. Насамперед Єнакіївського металургійного заводу. Замість нього «Метінвесту» віддали в управління Дніпровський меткомбінат «ІСД», із завантаженням якого у цій екс-донецької корпорації останнім часом були великі проблеми. Символічно, що на Дніпровський меткомбінат був переведений гендиректор ЄМЗ » Олександр Подкоритов.

Набагато більшою проблемою став той факт, що в «ЛНР» залишився головний постачальник коксівного вугілля для метпідприємств Ахметова — «Краснодонвугілля». Спочатку її вирішували за рахунок імпорту, в першу чергу, російської сировини. Але вже в 2018 році було знайдено стратегічне вирішення питання забезпечення «Метінвесту» коксівним вугіллям.

Зусиллями улюбленого інвестбанку Порошенко ICU контрольний пакет найбільшого виробника цього виду сировини в країні — ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» (колись «Шахта «Красноармійська-Західна № 1») — перейшов від ПРАТ «Донецьксталь» — металургійний завод» Віктора Нусенкіса до структур Ріната Ахметова. В даному випадку «Інвестиційний капітал України» скористався своїм інсайдом, так як в 2010-2011 роках допомагав реструктуризувати борги «Донецьксталі» на 850 млн доларів і тим самим — захищатися від Ахметова. А тепер вже грав на стороні Шановного, який за останні три роки завдяки «Роттердаму+» став самим солодким бізнес-партнером президента. Враховуючи, що Нусенкіс відкрито не протестував проти цієї угоди, не виключено, що і в даному випадку теж не обійшлося без «руки Москви»: адже останнє десятиліття Віктор Леонідович ховається в лісах Підмосков’я.

В результаті блокади окупованих територій «Метінвест» отримав ще парочку «ніштяк». По-перше, вона якраз припала на той момент, коли гірничо-металургійна монополія Ахметова обговорювала з утримувачами єврооблігацій і банками умови реструктуризації боргу в 2,3 млрд доларів. І, природно, новина про втрату «Метінвестом» частини активів у ОРДЛО підштовхнула західних кредиторів до підписання вельми необтяжливих умов фінансової капітуляції.

Насправді «Метінвест» завдяки блокаді зняв зі своєї шиї колосальне фінансове ярмо. 28 лютого 2017 року Metinvest BV поширив на Irish Stock Exchange заяву, що сукупний збиток належать або контролюються гірничо-металургійної монополією Ріната Ахметова активів, що перебувають під загрозою експропріації сепаратистами в тимчасово не контрольованої українськими властями зоні АТО в Донецькій і Луганській областях, в 2014-2016 роках склав близько 214 млн доларів.

При цьому тільки за підсумками 2018 року Metinvest B. V. заощадив 329 млн доларів завдяки відсутності негативного ефекту від втрати контролю над активами на тимчасово неконтрольованої території». Одним словом — дякую Ігорю Валерійовичу за те, що відібрав у Ріната Леонідовича валіза без ручки. Тепер вже в «Метінвесті» шкодують, що Беня не зробив це раніше.

Які висновки можна зробити з цієї комедії положень. Як мінімум, два. По-перше, з неабиякою часткою скепсису ставитеся до «прогнозами» галузевих асоціацій типу «Укрметаллургпрома». Вони — тупі і безвідповідальні лобісти: «їм хоч сси в очі — все божа роса».

По-друге, українські олігархи не відають, що творять. Причому як у випадку Ахметова, який опирався блокаді, і Коломойського, який її підтримував. Навіть дивуєшся, як цій парочці вдалося у свій час сколотити стан. Мабуть, Україна дійсно прокляте місце, де рулить негативний відбір.

27.03.2019
20:02
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top