Новости Запорожья

Переступити через могили: що приніс візит Зеленського до Варшави

«Не відлига у відносинах, а прорив», — так Володимир Зеленський охарактеризував результати своїх переговорів у Варшаві. Зеленський у Варшаві заявив про готовність зняти мораторій на ексгумацію польських поховань

Значною мірою це правда. Перший офіційний візит нового українського президента до Польщі дозволив «підвести риску» під кризою в українсько-польських відносинах і анонсувати активізації співробітництва.

Втім, відкритим залишається питання, якою ціною це було досягнуто. А ще — призведе виконання домовленостей з польськими властями до реального вирішення історичних протиріч Києва та Варшави.

Візит в режимі експромту

Вже напередодні візиту стало відомо, що Володимир Зеленський має намір зняти з порядку денного питання болюче, який турбував польську сторону , а саме — скасувати мораторій на пошуково-эксгумационные роботи.

Втім, як виявилося, польська сторона до останніх днів перед візитом була в курсі таких планів українського гостя.

А враховуючи консервативність польської політики і дипломатії (включаючи увагу Варшави до дотримання формальностей), такий крок України поляків здивував.

Причому вони наполягають, що могли зафіксувати домовленості письмово — якщо б тільки знали про них.

«В світі так не робиться. Ми пропонували заздалегідь підготувати документи для погодження. Для цього ми пропонували Вадима ПРИСТАЙКА в будь-який зручний час відвідати Варшави для консультацій. І ми пропонували це навіть не керівництву МЗС, а людині, якій довіряє Зеленський. Однак можливостей для таких консультацій в українського президента не знайшли. Як наслідок — про ініціативи, з якими український президент збирається летіти до Варшави, ми дізнаємося зі ЗМІ «, — обурювався в розмові з ЕвроПравдою інформований польський дипломат, опі кується відносинами з Україною.

У результаті візит українського президента дійсно пройшов без підписання заключних документів або спільного президентського комюніке.

Єдиним документом, підписаним українськими представниками в ці вихідні, став тристоронній українсько-польсько-американський меморандум про співпрацю в газовій сфері, підготовка якого проводилася перед візитом Зеленського, для чого у Польщі за два дні до того прилетів секретар Радбезу Олександр Данилюк.

Тристороння угода передбачає розвиток поставки американського скрапленого природного газу в Польщу і Україну, використання українських підземних газових сховищ (ПСГ) та облаштування газової інфраструктури.

Незважаючи на те, що підписано лише декларація про наміри, а польський газотранспортна інфраструктура зможе забезпечити повноцінний транзит газу в Україну не раніше 2022 року, меморандум повинен стати потужним аргументом у нашому протистоянні з «Газпромом».

До речі, підготовка візиту залишила незадоволеними не тільки польських дипломатів. В програмі президента не знайшлося місця для зустрічі з українською громадою, обурило активістів діаспори, які написали президенту відкритого листа з переліком претензій.

Втім, в президентському офісі вийшли з ситуації краще, оперативно відреагувавши на проблему. В особистому відповіді активістам президент заявив, що має намір зустрітися з діаспорою під час наступного візиту до Польщі, а крім того — анонсував появу посади радника з питань закордонних українською та міграційної політики при Кабінеті міністрів. Ініціатори листа, до речі, кажуть, що аналогічні звернення до президента Порошенко просто залишалися без відповіді.

Але головна відмінність між чинним президентом і минулим проявилася на офіційних переговорах з поляками.

Кінець «спадщини» Порошенко

«Я готовий розблокувати отримання дозволів на проведення пошукових робіт в Україні», — це заява Володимира Зеленського ледь не найбільше чекали в Польщі.

Адже криза у відносинах, викликана Український мораторієм, стала ударом по обом країнам. Втім, жодна з сторін тривалий час була не готова робити крок назустріч першої.

Те, чого так і не зробив Петро Порошенко, зробив Володимир Зеленський, викликавши цим не тільки захоплення в Польщі, але і певну критику будинку (звичайно — серед прихильників колишнього президента).

«Односторонні поступки Україні (скасування видачі дозволів на пошукові роботи на території України) без очікуваних зі сторони Польщі (відновлення хоча б одного із зруйнованих пам’яток) тільки погіршать ситуацію. Тому що НЕ затвердять партнерські відносини між нашими країнами, а відносини домінування однієї над іншою … більш того — односторонні поступки стануть заохоченням для продовження тиску на Україну з боку інших держав «, — пише директор Українського інституту національної пам’яті та кандидат в нардепи від» Європейської солідарності «Вла Имир В’ятрович.

Саме він 2017 був одним з ініціаторів введення мораторію.

Але дійсно йде про односторонні поступки з боку України?

Зеленський говорить, що ні.

«Польська сторона впорядкує українські місця пам’яті в Польщі», — заявив він у Варшаві на прес конференції з Анджеєм Дудою.

Пізніше на своїй сторінці у facebook Зеленський уточнив , що домовився з польським колегою про «відновлення робочої групи щодо» обнулення «взаємних претензій, зокрема, спільні експедиції будуть займатися пошуком і перепохованням на батьківщині загиблих польських і українських воїнів та мирного населення».

Однак польська сторона поки утримується від конкретики. Тому говорити з упевненістю, чи ці домовленості дійсно будуть виконані і в якому обсязі, поки рано.

До того ж навіть якщо Дуда зробить все те, що оголосив його український колега, чи означатиме таке зобов’язання польської сторони реальне вирішення претензій з боку України? Швидше за все, немає. По суті, Володимир Зеленський потрапив в ту ж пастку, в якій грудня 2017 року не уникнув його попередник Петро Порошенко, який досяг подібних домовленостей з Анджеєм Дудою.

Проблема полягає в тому, що тлумачення багатьох термінів польською та українською сторонами суттєво відмінною.

Зокрема, згідно баченню Варшави, Польща і зараз немає проблем із захистом поховань — всі вони захищені законом. Зате проблеми виникають у меморіальних пам’ятниках, на які законодавство не поширюється.

Іншими словами, позиція Польщі полягає в наступному: ви спочатку доведіть, що це поховальні пам’ятки, і доведіть, хто саме під ними похований — і тільки тоді ми визнаємо їх визначними пам’ятками, які підлягають захисту.

Таким чином, жодна з озвучених обіцянок з польського боку не дає гарантій відновлення або хоча б захисту українських пам’яток, передусім — місць поховання воїнів УПА.

Відмінність у тому, що у Петра Порошенка не хотіли закривати на це очі, а у Володимира Зеленського — згодні на це.

Призведе така поступка Києва до нових вимог Варшави, як обіцяє В’ятрович? Швидше за все, немає. Принаймні в короткостроковій перспективі.

Справа в тому, що антиукраїнські настрої, такі потужні в Польщі ще два роки тому, поступово зійшли нанівець. Показовий момент — і минулорічні місцеві вибори, і хід нинішніх парламентських поки проходять без гучних антиукраїнських акцій.

Тому українські поступки навряд чи викличуть нову хвилю знищення українських пам’яток.

Разом з тим слід враховувати, що нова хвиля антиукраїнських настроїв може з’явитися зовсім несподівано. Зрештою, друзі Росії, готові їх підігріти, нікуди не поділися ні в Україні, ні в Польщі. І тому українській владі варто вже зараз готувати ймовірні відповіді на такий сценарій — хоча б для того, щоб пошук відповіді не відбувалося в авральному режимі і не привів до помилкових або непродуманих рішень, як це було з мораторієм.

А в ідеалі — варто разом з Варшавою працювати над кроками, які могли б глобально знизити рівень напруги між країнами.

Таких глобальних підходів поки що не помітно.

У цьому контексті варто згадати ще одну ініціативу Володимира Зеленського — будівництво «загального меморіалу примирення» на кордоні двох країн.

Такою ініціативою Зеленський показав, що його бачення шляху порозуміння з Польщею мало чим відрізняється від бачення часів Леоніда Кучми та Віктора Ющенка. Коли рішення історичних конфліктів з сусідом бачили в будівництві таких меморіалів або в спільних молитвах під гаслом «прощаємо і просимо прощення».

На жаль, ці кроки, навіть зроблені від чистого серця, тоді так і не принесли взаєморозуміння між народами. Що і довела остання криза.

* * * * *

Демонстративно урочистий прийом українського президента у Варшаві показало — Польща дійсно зацікавлена в завершенні кризи відносин з Україною.

У питанні «подолання спадщини Порошенко» інтереси української і польської влади збіглися.

Як наслідок, поступки в питаннях історії можуть призвести до активізації економічного співробітництва країн. Що дозволить Володимиру Зеленському занести свій варшавський візит в «перемог».

Принаймні — до нової ескалації антиукраїнських настроїв у Польщі.

Автор: Юрій Панченко,

За матеріалами: «Європейська правда»

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top