Головні новини

Несподівані друзі і небайдужі сусіди: хто підтримав Україну після нападу РФ у Керченській протоці

#RussiaAttacksUkraine. Цей хештег, написаний на чорному тлі, ще з вечора неділі варто замість обкладинок на twitter сторінках українського МЗС, наших посольств і послів. Але схоже, що цього разу коротке повідомлення про російському нападі не сколихнула світ так, як це вдалося зробити в 2014 році.

Twitter-шторм не спрацював, світ вимагав деталей. Ряд партнерів, схоже, відверто вагався щодо того, чи можуть вони беззаперечно підтримати Україну.

Ми проаналізували, як західні уряди і політики реагували на російську агресію проти українських ВМС в Керченській протоці. І хоча від деяких партнерів в останні дні ми почули дуже дивні заяви, але в цілому можемо впевнено говорити: у цій битві в рамках великої інформаційної війни ми перемогли, а Росія програла.

Про це – в докладній статті “Європейської правди”.

Країни Балтії: це напад потрібно визнати війною

Балтійські країни виявилися найбільш відвертими захисниками України, здатними називати речі своїми іменами, без оглядки на те, образить чи правда почуття росіян. Нічого дивного – ці три країни пережили майже 50 років радянської окупації і розуміють, про яке противника йде мова.

Глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс став першим закордонним топ-чиновником, який чітко засудив дії РФ, назвавши атаку в Керченській протоці актом агресії проти України. Ця заява з’явилася ще до розстрілу українських кораблів, на підставі події недільного ранку. Другим міністром, який нас публічно підтримав (і теж не встиг врахувати обстріл), став його колега з Латвії Едгар Ринкевичс, який зазначив, що дії РФ на Азові – явне порушення міжнародного права. Ще через годину з’явилася заява МЗС Естонії – вже з реакцією на події недільного вечора і з вимогою до Росії негайно звільнити захоплені українські кораблі.

Далі балтійські колеги виходили з новими, більш жорсткими заявами, які вселяють надію: у нас є справжні друзі в ЄС. Але найбільш наполегливою виявилася Естонія.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд закликала світ визнати війною в Європі захоплення росіянами українських кораблів, а в середу Естонія першою публічно викликала посла Росії для пояснень по Азовському кризи.

Східна Європа: думки розділились

А от в інших державах Східної Європи ситуація не настільки однозначна.

В цьому регіоні є Польща і Румунія, реакція яких заслуговує подяки з української сторони. Вони одними з перших, ще в неділю, офіційно і без всяких застережень засудили Росію за агресію. А Польща не обмежилася цим і добровільно взяла на себе роль переговірника, який допомагає донести інформацію про кризу до інших держав. Наприклад, Болгарії, яка опинилася в зоні ризику (про це – нижче).

А ось з іншими сусідами України все складніше.

Антигероєм стала Угорщина. За три дні вона так і не знайшла сміливості засудити Росію.

Мабуть, цього осуду ми так і не почуємо, незважаючи на обіцянку заступника глави МЗС, адже його міністр, Петер Сійярто, робить все, щоб ухилитися від критики на адресу російських друзів.

Зробивши дві заяви з цього приводу, Сійярто взагалі примудрився не згадати про факт агресії. Єдине, що його цікавило – чи не вплине воєнний стан на угорська меншина Закарпаття.

Реакція Словаччини, яка з нового року стане председатеелем ОБСЄ, теж не радує. МЗС віступил в твітом і заявою, але ті не зняли всіх питань з приводу ставлення Братислави до креченским подій. В них не згадується власне про напад на кораблі ВМС, але присутні заклики до “обом сторонам”.

А потім з’явилася заява спікера словацького парламенту Андрія Данко, який пояснив, що Братислава “не буде поспішати”.

“Для нас дуже небезпечно, якщо напруженість (в чорноморському регіоні) посилюється. Але настільки ж небезпечно для нас робити заяви з дня на день на підставі статей з медіа”, – заявив він.

А ще додав, що до заяв України є певна недовіра з боку словацького керівництва через поширеного раніше українським урядом фейку про вбивство Аркадія Бабченко. “Україна обдурила з померлим журналістом. Ми повинні спокійно подивитися на всі події і факти, але насправді я боюся, що деякі люди з нами знову просто зіграли”, – зазначив спікер.

Заява Андрія Данко заслуговує окремої уваги.

Це досить одіозний політик, але буде помилкою не приймати до уваги його слова.

Голова словацького парламенту – лідер націоналістичної євроскептичнішою партії SNS. Він не приховує своїх симпатій до Росії, неодноразово відвідував РФ в останні роки, де робив заяви про необхідність відновлення співпраці Європи з Кремлем, “незважаючи ні на що”.

У Данко є оределенный скандальний шлейф, але все ж таки він не маргінал.

Ще в 2016 році він був обраний на посаду спікера. Його партія входить в урядову коаліцію (вже другий раз за свою історію) і делегувала кількох міністрів чинного уряду. Зрештою, лідера головної словацької партії Smer-SD і її лідера Роберта Фіцо також часто називають прихильниками Росії. А відсутність однозначної реакції словацького МЗС підказує, що ідею “не поспішати” можуть підтримувати і там.

У сусідній Чехії, на щастя, таких проблем немає. Чеський МЗС однозначно засудив застосування сили проти ВМС України і звинуватив Росію в “грубе порушення” норм міжнародного права, так і в парламенті нас підтримали.

ЄС і НАТО: голос колективного розуму

Незважаючи на “обережність” угорців та словаків, визначених втіхою для нас може бути те, що обидві країни проголосували в Брюсселі за прийняття заяв НАТО і Євросоюзу. А позиція цих об’єднань поки що не викликає жодних сумнівів: в України є всі підстави і далі розраховувати на їх підтримку.

Зізнаємося, в ніч атаки питання з цього приводу були.

Перша заява прес-секретаря Федерики Могерини, високого представника ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки, з’явилося через дві години після обстрілу українських моряків, але оказалалось досить обережним і навіть містив заклик до “обом сторонам” діяти стримано, що викликало нерозуміння у Києві.

Але потім з’ясувалося: “зради” немає. Як пояснили в МЗС, заяву спікера ЄС із закордонних справ було написано і узгоджено ще до обстрілу і захоплення наших кораблів і просто не врахував останніх подій. “Подальші заяви ЄС будуть іншими”, – пообіцяв міністр Клімкін в інтерв’ю “Європейської правді”, і виявився прав.

Вже з понеділка Євросоюз повторює: дії Росії неприйнятні.

Могерини (до якої і без того чимало запитань) залишилася собою. Її нову заяву, що з’явилося в понеділок, не стало зразком жорсткості у відносинах з Росією – але все ж істотно змінилося. Зокрема, вона заявила, що Росія повинна негайно звільнити українських моряків і кораблі.

Ще ясніше висловився президент Європейської ради Дональд Туск, який виступив з рядом вимог до росіян. Комісар Йоханнес Хан, відповідальний за “український портфель”, також обійшовся без будь-якої двозначності. Він засудив саме дії Росії, вимагаючи негайно звільнити українців та відкрити протоку для українських кораблів.

Ще більш рішучу підтримку ми отримали від Північноатлантичного альянсу.

Ще в неділю там заявили про незаперечну підтримку Україні в кризі в Керченській протоці. В понеділок в Брюсселі негайно скликали засідання Комісії Україна-НАТО, яка публічно підтвердила: діям Росії немає виправдань. Альянс виступив з публічною вимогою до Росії негайно звільнити українських моряків і захоплені кораблі.

Але, на жаль, у “бочці меду” з Брюсселя є “ложка дьогтю”.

Незважаючи на підтримку України в цій історії, Євросоюз поки не готовий посилювати санкційне тиск на Росію, свідчать джерела європейських ЗМІ. Україна ще в неділю звернулася до ЄС з пропозицією нових санкцій проти Росії, і держави-члени ЄС вже почали діалог з цього приводу, але поки що без успіху.

Проти виступили Німеччина та Франція. На зустрічі у вівторок дипломати обох країн заявили, що зараз важливо не карати агресора, а вжити “заходів по зміцненню довіри”. Хоча не варто ставити хрест на цій перспективі: діалог у Брюсселі ще триває.

Підтримали Україну в Старій Європі?

Небажання ЄС переходити до санкционному тиску не означає, що в України немає там підтримки. Рівно навпаки: є всі підстави радіти, що ми маємо підтримку країн-лідерів ЄС.

Звичайно ж, Західна Європа – це не країни Балтії. У Берліні, Парижі чи Лондоні не поспішали робити заяви в недільний вечір. Але вже в понеділок, з’ясувавши деталі,

ключові європейські столиці однозначно стали на наш бік.

“На думку федерального уряду, є серйозні питання передусім з приводу застосування військової сили російськими силами, яке, на підставі відомих нам фактів, очевидно, не мало обґрунтування”, – йдеться у спеціальному заявлениипресс-секретаря уряду Німеччини. Уряд окремо закликав Росію повернути українські кораблі і звільнити захоплених моряків.

Ми отримуємо підтримку і на парламентському рівні. Правляча фракція ХДС/ХСС в Бундестазі (висуванцем цього блоку, нагадаємо, є канцлер Ангела Меркель) прийняла жорстку заяву про агресію РФ на море. “Можна здогадуватися, що президент Путін свідомо йде на курс нової ескалації, щоб відвернути увагу від жалюгідної економічної і соціальної ситуації у віддалених районах Росії”, – йдеться в документі.

Є підтримка і з боку Франції. “Ніщо не виправдовує такого застосування сили з боку Росії”, – йдеться в заяві французького МЗС, оприлюдненій у понеділок після обіду.

Цілком очікувано Україну підтримали у Великобританії. Звідти надійшло категоричне засудження дій Росії від уряду, і парламент не залишився осторонь: під час екстрених дебатів щодо загострення ситуації в Азовському морі британські депутати одностайно засудили російську агресію на море.

Навіть Іспанія, яка зазвичай не надто переймається проблемами в нашому регіоні, ще в понеділок виступила з дуже однозначним заявою на підтримку України в цьому конфлікті.

Заяви із засудженням росіян звучали навіть від урядів тих країн, які рідко згадують про Україну – приміром, від Словенії. Ісландії і Люксембургу.

Окремої уваги заслуговує Австрія. Це держава традиційно має “особливо думка” з російським питань, а главу МЗС Карін Кнайссль в Україні найчастіше згадують із-за особистої присутності Путіна на її весіллі. Але тепер дипломатка знову довела, що є принаймні нейтральною, а не проросійську. Від жорсткої критики в адресу Росії Кнайссль, на жаль, утрималася, але компенсувала це діями: саме вона ініціювала екстрене Обговорення спільних дій держав-членів Євросоюзу (як відомо, Австрія зараз головує в раді ЄС).

Без уваги українських медіа залишилася реакція Нідерландів. Між тим, у понеділок міністр закордонних справ Стеф Блок підтримав позицію України щодо права вільного проходу в Азовське море, хоча і не акцентував увагу збройної атаки РФ. А головне – те, що Нідерланди виступили за нас під час дебатів у раді безпеки ООН (це держава є непостійним членом РБ ООН до кінця року) Примітка – у первісній версії статті йшлося про відсутність заяви Нідерландів з даного приводу, ЄП приносить вибачення за цю помилку.

Звичайно, без проблем не обійшлося.

Не здивувала, але засмутила реакція Італії. Глава італійського МЗС Моаверо Міланезі зробив велике заяву з цього приводу, але ви не знайдете там засудження Росії або згадки про грубе порушення нею міжнародного права. Натомість італійський міністр звертається до “всім сторонам”, прирівнюючи тим самим дії агресора і його жертви.

Зауважимо: в даному випадку є хоч якесь пояснення. Італійський міністр зараз є діючим головою ОБСЄ. На цій посаді політики критикують інших членів ОБСЄ тільки у виняткових обставинах. Але хіба не є такою обставиною відкрите напад росіян на українські кораблі в нейтральних водах?!

Ну і, звичайно ж, не дивує точно така ж нейтральна позиція Сербії (це держава не приховує дружби з РФ, а цього тижня ще й домовлявся про подальшу військове співробітництво) або абсолютна тиша від Греції.

За морями і океанами

Позиція Європи не буде повною, якщо не згадати дві ключові для нас країни – причорноморські Болгарію і Туреччину.

Болгарія – засмутила і навіть здивувала. На жаль, незважаючи на старання президента Польщі, позицію офіційної Софії складно назвати прийнятною. Прем’єр-міністр Бойко Борисов, по суті, прирівняв Україну до Росії, не згадавши в своїй заяві ні про російської агресії, ні про порушення міжнародного права, ні навіть про окупований Крим. А враховуючи, що Болгарія є чорноморською державою і членом НАТО, така “невизначеність” з її боку засмучує ще більше.

Те ж саме – з позицією Туреччини. Ердоган останнім часом все більш охоче співпрацює з росіянами, так що і в цьому питанні, схоже, вирішив їх не нервувати. “Ми стурбовані повідомленнями про обстріл українських кораблів і пораненні моряків”, – йдеться в заяві турецького МЗС. Згадки про росіян в цій фразі немає – немов досі неясно, хто ж там стріляв.

І, нарешті, про заокеанських грандів світової політики.

Канада не підвела. На цьому тижні були вже дві заяви глави МЗС Христі Фріланд з беззастережною підтримкою України. А ось Америка Трампа знову показала, що діє не за звичними правилами – але також стала на наш бік конфлікті.

У той час як європейські партнери один за одним заявляли про підтримку України. Держдеп і Білий дім мовчали. Так, було заява Курта Волкера, який виключив провокації з української сторони, а також запевнення представника США в ООН Ніки Хейлі в тому, що Штати “занепокоєні на вищому рівні”, але сам цей “високий рівень” не поспішав з висновками.

Але в підсумку США беззастережно підтримали Україну.

“Сполучені Штати засуджують ці агресивні російські дії. Ми закликаємо Росію повернути Україні її суду, звільнити членів екіпажу і поважати суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, які поширюються на територіальні води”, – підкреслив держсекретар США Майк Помпео в заяві, що з’явився в ніч на вівторок.

А вже в найближчі дні, як очікується, Дональд Трамп буде говорити про Україну з Володимиром Путіним – їхня зустріч запланована під час саміту G20 в Буенос-Айресі, який відбудеться в кінці тижня. А в Конгресі США вже звучать голоси в користь посилення санкцій проти Росії за нового витка конфлікту.

Звичайно, ні Трамп, ні Меркель, ні хто-небудь інший не змусить росіян зупинити агресію проти України, але міжнародна підтримка для нас украй важлива. Якщо вона зупиниться, це стане сигналом для Росії, що “межі зняті”. Поки цього не сталося. Україна отримала майже одностайну підтримку західних держави.
Кількість держав, які стали винятками з правил і обрали тактику “мовчання”, настільки незначно, що це лише підтверджує правило.

А головне – те, що Москві так і не вдалося нав’язати світу свою версію подій, мовляв, мова йде про “української провокації”. Ця думка в заявах західних МЗС просто відсутня.


29.11.2018
13:16
Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

Щохвилини наша професійна команда стежить за життям та новинами Запорiжжя. Найдосвідченіші репортери, які працюють для вас, встигають побувати всюди. Після надходження цікавої інформації до редакції, вони відразу ж виїжджають на місце події. Ми висвітлюємо досягнення і проблеми регіону, розповідаємо про політику і економіку Вінницької області, розкриваємо питання теми освіти, охорони здоров’я та навколишнього середовища.

Copyright © 2015-2019 УСБН - Украинская служба быстрых новостей. Пишите нам [email protected]

To Top