Новини Корупції

Мільярди на вітер. Як розвалився ІСД

ср, 16/10/2019 — 18:40

Як злодійство українських олігархів і тупість росіян поховали металургійні амбіції Кремля.

Нездатність трьох батьків-засновників між собою домовитися, «погані» російські гроші або «татарин паскудить» — хто тепер пояснить, що стало ключовою причиною розвалу «Індустріального союзу Донбасу». Головне, що результат очевидний: Дніпровський меткомбінат зупинений Ахметовим, Алчевський — захоплений Курченко, польський завод — пішов за борги, угорська — з дня на день буде націоналізований державою, пише Олег Калита на Укррудпромі.

А адже в 2010 році здавалося, що після купівлі контрольного пакету донецької корпорації російським Зовнішекономбанком, у ІСД з’явився шанс переграти Ахметова і Новинського з їх «Метінвестом», як мінімум, на українському майданчику. Залучені в цей проект стратеги з російського інвестбанку «Трійка Діалог» мріяли створити на базі металургійних потужностей «Індустріального союзу Донбасу» з додаванням «Запоріжсталі» і Маріупольського меткомбінату імені Ілліча не більше і не менше як другого (після ArcelorMittal) виробника сталі у світі. Сировинною базою для такої мегакомпанії повинні були стати Гзк Курської магнітної аномалії і вугільні шахти/розрізи Кузбасу і Карагандинського вугільного басейну. З потужностями близько 40-42 млн тонн сталі на рік (це було більше, ніж на той момент у китайській Baosteel) і перспективою їх збільшення до 55 млн тонн ІСД став би в перспективі «номером один» у глобальній металургії.

Фактично, для Кремля це була друга спроба створення «сталевого чемпіона» після того, як у 2006 році власник «Сєвєрсталі» Олексій Мордашов (за участю Романа Абрамовича) намагався відбити люксембурзьку металургійну компанію Arcelor у сталеливарного магната Лакшмі Міттала і йому це майже вдалося. Однак, як і в першому випадку з ІСД у «держави російської» не вийшло — від слова «зовсім».

Позначилася, нездатність менеджерів-москалів ефективно працювати на території «молодшого брата». З’ясувалося, що кількість грошей не здатне компенсувати їх зарозумілість і відчуття переваги плюс дефіцит розуміння нашої специфіки. Сама модель, коли ІСД купувався Вебом через 4 кіпрських офшору, яким були видані під це мільярдні кредити, провокувала менеджерів російського держбанку занадто концентруватися на відстеження фінансових потоків донецької корпорації, не зважаючи на загальну картину.

До того ж в СКМ, розуміючи масштабність плану росіян та його загрозу для власного існування, стали шалено йому протидіяти, вихоплюючи смачні шматки прямо з-під носа приїжджих. У 2010 році Ахметов створив максимум перешкод для заходу росіян (за посередництва вищезгаданої «Трійки Діалог») на «Запоріжсталь», влаштувавши суди з приводу продажу майже контрольного пакета акцій (49%) цього меткомбінату і паралельно ведучи переговори про купівлю другий «недополовины». Одночасно, за допомогою Вадима Новинського «Метінвест» зламав волю до опору гендиректора Маріупольського меткомбінату імені Ілліча Володимира Бойка і повністю проковтнув це підприємство. В обох ситуаціях Ахметову допомагало те, що якщо на боці росіян виступали великі гроші, то на його — українська держава, яка як раз очолив його «положенец» Віктор Янукович.

Однак, ключовою причиною неуспіху ІСД стало все-таки не підступи чужих, а помилки своїх. Крім ситуації, коли три власника до приходу росіян в 2009 році вели себе як «лебідь, рак і щука» (один з них Віталій Гайдук навіть повністю відійшов від справ ІСД за два роки до продажу своєї частки, оскільки втомився від постійних суперечок і розбратів) у саму модель розвитку донецької корпорації була зашита ідея, що «завтра буде краще, ніж вчора». Весь бізнес корпорації був збудований таким чином, що ІСД була здатна ефективно працювати лише на зростаючому ринку: ціни на продукцію та обсяги будуть рости, і, відповідно, можна буде займати все більше і більше грошей на розвиток. В результаті до моменту, коли світовий тренд на ринку стали різко змінився, на основному виробничому локомотиві корпорації — Алчевському меткомбінаті — до розуму був доведений лише один інвестиційний проект — МБЛЗ, а ще з десяток були в різному ступені готовності і вимагали все нових і нових вкладень.

В результаті до 2011 року росіяни виявили, що у них на руках виявився аж ніяк не «майбутній чемпіон», а фактично банкрут з боргами тільки перед банками в районі 2,5 млрд доларів. Один з трьох батьків-засновників ІСД Віталій Гайдук вже откешился і покинув епіцентр подій. Від двох інших — Сергія Тарути та Олега Мкртчана — було досить мало користі. Все, що вони були здатні генерувати — це щорічні мільярдні збитки і за старою звичкою тирити все, що було погано привинчено. В такій ситуації «російська весна», яка почалася на сході України навесні 2014 року, стала справжнім порятунком для стратегів та ідеологів проекту створення на базі ІСД другого у світі виробника сталі. Дійсно, війна все спише.

Похід в Україну обійшовся російському Зовнішекономбанку в 8 млрд доларів. Тепер всі ці борги виведені з його балансу в спеціальний фонд, що називається «з очей геть, із серця геть».

Станом на сьогоднішній день Олег Мкртчан відбуває 9-річний термін в російській колонії загального режиму: його звинуватили в розкраданні 199 млрд рублів ВЕБ. Сергій Тарута другим номером за списком «Батьківщини» пройшов у парламент і тепер займає крісло першого заступника Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку. Віталій Гайдук «замкнений» в кількох не надто вдалих інвестпроектах за межами України. Зокрема, в алмазних шахтах в Південній Африці, де на всіх парах сьогодні розвивається зворотний апартеїд, в рамках якого колишній український олігарх — черговий білий колонізатор.

Всі троє судяться один з одним в Лондоні. Очікується, що цієї осені всі ці позови будуть там розглянуті і найбільші шанси на успіх, судячи з усього, у Віталія Анатолійовича: він єдиний при бабках і на волі. Крім того, завдяки призначенню на посаду секретаря РНБО тісно пов’язаного з ним Олексія Данилова, у Гайдука з’являється можливість не просто тихо радіти рішенням лондонського суду, але і ефективно виконати його на теренах України.

Виробничі активи ІСД знаходяться в ще більш жалюгідному стані, ніж більшість його колишніх власників. Менеджери «Метінвесту», які на незрозумілих підставах останні два роки управляють Дніпровським меткомбінатом ІСД, продали його енергетичне господарство і доменне виробництво Дніпровському коксохимзаводу, який ще 7 років тому Ахметов купив у Романа Абрамовича. Всі інші переділи ДМК з дня на день будуть зупинені — швидше за все, назавжди.

На Алчевському меткомбінаті, розташованому на окупованій території, останні півтора року господарює побіжний младоолігарх Януковича Сергій Курченко. За повідомленнями місцевої преси, АМК починає працювати, то знову зупиняється. У будь-якому випадку від образу «самого сучасного металургійного виробництва в Україні» там сьогодні залишилася лише бліда тінь.

Ще гірша ситуація на закордонних активах ІСД. Майже десятиліття їх цілеспрямовано перетворювали з повноцінних металургійних підприємств в майданчики для прокатки алчевських слябів і в підсумку домоглися свого. І після того, як Алчевський меткомбінат опинився на окупованій території, подальше майбутнє польського і угорського заводів ІСД автоматично опинилася під великим питанням.

У червні польський суд визнав Huta Czestochowa банкрутом і почав його ліквідацію. Навіть якщо потужності колишнього підприємства ІСД фізично збережуться, у нього вже буде новий власник. Друге закордонне виробництво ІСД — угорський Dunaferr — ще з 2009 року перебуває на межі перманентної зупинки і банкрутства. Те, що цей завод до цих пір не націоналізований місцевим урядом, виключно заслуга хороших відносин між Путіним і місцевим автократом Віктором Орбаном.

Ви запитаєте, так що ж у підсумку з усього перерахованого добило ІСД? На наш суб’єктивний погляд: нездатність батьків-засновників донецької корпорації домовлятися на тлі невміння керувати в умовах падаючого ринку, помноженого на величезний тягар боргів під роздуті інвестпроекти. Плюс заміщення креативної частини управлінців на «смотрящих» з Мордора.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Источник — http://grom-ua.org/

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top