Новости Запорожья

Кодекс про банкрутство: кому пробачать борги, і кому доведеться платити

Юристи розповіли, з якими позиками допоможе впоратися нове законодавство

Набув чинності в Україні новий кодекс про банкрутство дозволяє будь-якому українцеві оголосити про свою неплатоспроможність. Але про кожному борг йде мова?

Киянка Тетяна живе у двокімнатній квартирі, яку раніше ділила з чоловіком. І, якщо раніше Тетяна ділила житло з благовірним, тепер – тільки з донькою Мартою. 11 років тому чоловік-підприємець вліз в борги. Тетяна взяла кредит у банку, заставивши власну квартиру.

«Близько вісімдесяти тисяч доларів. Колишньому чоловікові були дуже потрібні гроші. І заодно зробила ремонт, який зараз є», – згадує Тетяна.

Кредит жінка виплачувала три роки, а потім все сталося одночасно – курс долара злетів, народилася дитина, а чоловік виявився не надійним.

«Чоловік, на жаль, виявився мало того, що алкоголіком, ще й альфонсом», – каже жінка.

Тепер Тетяна повинна більше, ніж колись займала, і ця сума для неї непосильна. А банк категорично відмовляється йти на поступки, навіть незважаючи на суди. Адвокат Ярослава Абраменко зазначає, що допомогти жінці може новий Кодекс за процедурами банкрутства, який набрав чинності з 21 жовтня. Документ дозволяє боржникові самому планувати виплати банку, а також визначає мінімум грошей, які повинні залишитися у сім’ї.

«Розмір суми, яка щомісячно залишається боржнику – не менше одного прожиткового мінімуму на боржника і на кожну особу, яка перебуває на його утриманні», – йдеться в кодексі.

Спочатку Тетяні потрібно звернутися в суд з проханням про реструктуризацію кредиту. Адвокат впевнена, що платежі суттєво зменшаться.

«Це не буде повний платіж, це навіть не половина платежу. Це буде приблизно 25-30% від заробітної плати. І вона протягом п’яти років буде погашати цей кредит», – говорить адвокат.

А якщо банк не погодиться на ці умови, є й інший варіант – оголосити власницю квартири банкрутом. У цьому випадку банк втратить все, вважає адвокат.

«Ми доведемо, що їй навіть всієї зарплати не вистачить, щоб виконати умови банку. Якщо людину визнають банкрутом, то всі його борги анулюються», – говорить адвокат.

Ще одна історія. Світлана з Дніпропетровської області – мати трьох дітей. Разом з чоловіком вони тяжко захворіли і взяли кілька кредитів на лікування. І хоча сім’я, як може, повертає гроші, їм щодня загрожують колектори. Наприклад, кажуть, що заберуть дітей з садка і школи. Чоловік вже закрив два кредиту – в одному було 3,5 тисячі гривень, а віддавати довелося дев’ять, у другому – було 7 тисяч, а повернули банку 11.

«Я із-за страху повністю втратила здоров’я, живу на заспокійливих. Дзвонила в поліцію, а дільничний сказав «Заплатите їм, у чому проблема? Я не можу до вас під’їхати», – розповідає Світлана.

Як пояснює юрист Олександр Порошин, від дрібних кредитів Кодекс за процедурами банкрутства не захистить – перемога в суді навряд чи окупить гонорар адвокату, судові збір та плату арбітражному керуючому, який оцінює майно та доходи позичальника. Але є й інший спосіб впливу на микрокредиторов.

«Не платите два‑три місяці за цими платежами. Вони будуть розуміти, що не йде свіжа копійка кожен місяць. І часто такі організації вже йде на поступки. В принципі, можна навіть виторгувати те, щоб заплатити тільки тіло кредиту, не платити відсотки і пеню», – говорить юрист.

Що кажуть банкіри

Банкам новий кодекс наступив на горло, зізнаються банкіри. У той же час, вони вірять, що документ пожвавить їх відносини з клієнтами і допоможе подолати кредитний застій, який утворився п’ять років тому. Звичайні українці – не бізнесмени повинні фінустановам 214 млрд гривень. 84 мільярди з них – це проблемні кредити. І банки готові пробачити більшість боргів, щоб повернути хоча б частину.

«Оцінюємо, що десь 30 млрд гривень повернеться. Банкам краще отримати щось, зробити розформування резервів і жити далі, ніж нічого не отримувати і сидіти з цими кредитами на балансі», – пояснює виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.

Попередня процедура банкрутства була жахливою, говорить директор департаменту одного з банків Арсен Мілютін. Але і нова не ідеальна. Закон не карає тих, хто приховує дороге майно. І визначає, що соціальне житло – тобто те, що не можна забирати – виключно за розміром, а не за вартістю.

«Я не розумію, чому, наприклад, особа, яка не розрахував сили, купило квартиру в елітному будинку в центрі Києва – невелику, хай 60 метрів – має там жити? Мені здається це несправедливим», – говорить Мілютін.

За матеріалами: «Сегодня»

Источник

Click to comment

Leave a Reply

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Популярные новости

To Top